Звучить «Віденська рапсодія». Входить мати з дитиною.

Мати.   Дитино моя!

Ромашка цвіте — не дотор­кнись.

Трава буяє — не дотор­кнись.

У бджіл на крильцях доза смертельна!

Не доторкнись.

Мати й дитина стають на коліна перед образом Матері Божої.

Дитина  Пречиста Маріє!

Чого твоє серце не вміщують груди,

Неначе в нім плачуть і стогнуть всі люди?

Чого твоє серце так полум'яніє,

Що кров'ю стікає й сказати не сміє?

Мати  Благаю: відверни незриме,

Невідворотне і страшне:

На цих приречених низинах

Ніхто не сіє і не жне.

Отруєна квітка сльозою стікає,

Дочасно згорають живі пелюстки

У пеклі земному живем — не вмираєм,

Благаю, Пречиста, людей захисти!...