Главная » 2020 » Липень » 8 » Добра родина, славна Україна
08:42
Добра родина, славна Україна
    Сьогодні, 8 липня,  в Україні відзначають День родини. Український День родини — відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 року.
    «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту і сімейній злагоді. Пропонуємо вам веб-бесіду «Добра родина, славна Україна».
    Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому Дереві має кожен із нас. Люди завжди берегли пам’ять про своїх прадідів. Так, людина без пам’яті своїх предків самотня, їй немає звідки черпати сили для життя. Людина без роду - це листок, відірваний від дерева. Як гілка міцно зростається зі стовбуром, що її не відламати, так і родина ніколи не ослабне, поки буде споживати соки землі-матінки через мову, звичаї, обряди, свята, пісні, казки, прислів’я, ігри, іграшки, родинні реліквії, взаємодопомогу, взаємоповагу, любов.
    Мабуть, не випадково, на цей день також припадає день пам'яті святих Петра і Февронії, яких вважають покровителями сім'ї і любові в православ'ї, а також гідним прикладом для наслідування і зразком ідеальної християнської сім'ї.

Ким були святі Петро і Февронія? 
   Ця історія відбулася близько 1200 року. Петро та Февронія були реальними постатями, відомі, як князь Давид і його дружина Евфросинія. З часом їхня біографія обросла фантастичними подробицями та перетворилися на казку.
Біс у образі чоловіка
   Події міфу розгорнулися в місті Муром. На переломі 1200 років на цій території правив мудрий князь Павло. Життя його протікало спокійно, аж раптом сім’я його стала заручницею злого біса. До дружини правителя ночами почав приходити змій. В образі Павла він намагався спокусити жінку. Та благовірна, розуміючи хто насправді стоїть перед нею, щоразу відмовляла духу.
   Тоді Павло вирішив здолати демона хитрістю. Він підмовив дружину розпитати у змія про те, як він загине. Княгиня так і поступила. Тоді біс розповів, що загине від руки меншого брата Павла – Петра, що поборе його Агриковим мечем.
Плата за лікування - шлюб
   Юнак, як тільки почув про пророцтво, не роздумуючи вирішив допомогти. Він знайшов меч та тієї ж ночі вбив змія, який постав перед ним в образі брата. Довгою та тяжкою була боротьба. Проте, юнак здобув перемогу. От тільки ядовита кров демона заляпала його тіло і шкіра відразу покрилася страшними ранами.
    Найкращі знахарі лікували сміливця, та марно. Ніхто не міг йому допомогти. Вість про молодого князя, що помирає від жахливої хвороби, дійшла до сільської знахарки, бідної доньки бджоляра, Февронії. Дівчина була мудрою, розважливою та доброю. Подейкували, що дар зцілення їй послав сам Господь. А ще казали, ніби панночку слухаються дикі, лісові звірі.
   Довго гінці правителя благали дівчину допомогти Петру. Подумавши, вона сказала, щоб привели чоловіка до неї. Але допомогти йому дівчина погодилася лише за однієї умови: князь стане її чоловіком.
   Таку плату дівчина забажала не від капризу. Ще до знайомства з хлопцем, вона знала, що їм напророчено долею бути разом. Саме тому до Февронії у молитві звертаються дівчата, які хочуть вийти заміж. Свята знає, хто кому судився і швидше влаштовує зустріч майбутньому подружжю.
Справдження небесної волі
   Чоловік, почувши таке прохання, – погодився. Та в душі розумів, що ніколи не одружиться з простою дівчиною. Февронія зцілила князя, але оскільки дочка бджоляра прозріла лукавство і гордість Петра, вона веліла йому залишити незмазаним один струп як свідоцтво гріха. Незабаром від цього струпа вся хвороба відновилася, і князь із соромом знову повернувся до Февронії. От тільки вдруге не ризикнув зрадити свою обітницю та обвінчався з селянкою.
    Спочатку не просто було зжитися Петру і Февронії. Дружина вирізнялася особливим милосердям. Вона годувала голодних, допомагала бідним. За простоту та сердечність покохав її князь.
 Разом у незгоді
   Після одруження, Петро почав правити містом. Піддані його поважали та слухались. Проте вельможі соромились того, що їхньою правителькою стала селючка. Зговорившись, вони вигнали її з Мурому. Разом з нею пішов і князь.
   Коли пара, покидаючи місто, пливла у човні, на жінку задивився одружений чоловік. Мудра княгиня помітила його захоплення. А тоді сказала: «Попий води з одного боку човна. А тоді черпни водиці з іншого. Однакова вона на смак? Ось так і з жінками! Не слід тобі  чужу дружину бажати, коли в самого така сама». Незнайомець присоромлено опустив голову.
   Довго князь горював через те, що покинув рідне місто. Але жінка заспокоювала його і сказала, що все владнається. Так і сталося. У Муромі придворні боролися за владу до крові. В результаті правити стало нікому і народ повернув з вигнання Петра з Февронією.
   Відтоді місто не знало горя, бо мудрість подружжя не мала меж.
Навіть на небо разом
   Довгі роки подружжя жило у мирі. У парі народилися п’ятеро чудових діточок, що виросли достойними християнами. Навіть старість не применшила їхнього кохання.
   На схилі віку пара пішла в монастир. Вони благали Бога, щоб їм померти в один день. Так і сталося. В різних келіях їхні душі відлетіли 8 липня 1228 року.
   Заповіла княжа сім’я  покласти тіла їх в одній труні, заздалегідь приготувавши гробницю з одного каменю, з тонкою перегородкою. Та люди не виконали прохання. Не гоже, говорив народ, монахів разом ховати. Поклали закоханих у різних місцях. А на ранок тіла опинилися поряд. Декілька разів переносили покійників. Та дивом, вони завжди опинялися один біля одного. У цій події народ побачив Боже благословення і пару поховали разом.
   
   Історія життя святих князів Петра і Февронії - це історія вірності, відданості і справжньої любові, здатної на жертву заради коханої людини. Років через триста Петра та Февронію зарахували до лику святих. Пари з усього світу просять у святих захистити їхню любов. 

   Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до внучки передаються духовні цінності досі. Саме родина є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Тож, зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є завжди родинна підтримка, що українці – одна велика сім’я!



 
Просмотров: 512 | Добавил: VCRB | Рейтинг: 0.0/0