Главная » 2016 » Квітень » 24 » Волонтерська поїздка в зону АТО
08:21 Волонтерська поїздка в зону АТО | |
23 квітня повернулися із чергової волонтерської поїздки у зону АТО працівники культури на чолі із заступником голови райдержадміністрації М.Білоус, яка відбулася за маршрутом м.Миколаївка – м.Краматорськ – м. Костянтинівка – м. Бахмут – с. Тарасівка – с.Мемрик – м.Красноармійськ.
 Під час поїздки відбулися зустрічі з нашими земляками-військовослужбовцями з Віньковеччини, які знаходяться безпосередньо на передових позиціях, а саме: О.Токарем, А. Закордонцем, В.Білим, В.Квасньовськими, В.Пянківським. Як зазначила М.Білоус: «У дні, коли кожна українська сім’я готується до Великодня, ми не повинні забувати про тих, хто стоїть на сторожі нашого спокою та миру на передовій. Кожен повинен відчути свято Великої Пасхи». Задля того, щоб підтримати бойовий дух наших земляків, які перебувають в зоні АТО та подарувати їм частинку душевного тепла тих, заради кого вони воюють, концертна бригада «Граймо» вдруге вирушила на Схід. Протягом поїздки, яка тривала з 20.04. до 23.04. 2016 р., волонтери А.Любий, І.Люба та концертна бригада «Граймо» у складі Г.Пустової, Н.Дудар, І.Дебеляка С.Чернявського, Д.Бондара, В.Кошового, І.Бідюка, І.Яворського, А.Костюк, В.Герасимчука, відвідали військовий шпиталь у Бахмуті, 12-й окремий мотопіхотний батальйон, 54-у окрему механізовану бригаду, 28-у механізовану бригаду. В переддень Великодня крім необхідної гуманітарної допомоги були роздані і великодні пакунки (писанки та крашанки, паски, здобна випічка та солодких смаколики) із листівками від вихованців БДЮТ – аби приємні миті світлого свята Христового Воскресіння, родинне тепло і затишок відчули в зоні АТО бійці з Віньковеччини, перебуваючи так далеко від рідних домівок, на рубежах захисту миру і спокою в нашій державі.  Воїнам вручали книги від членів районної літературної спілки «Огневежа» П.Старости, М.Яцишина, М.Савчука, Н.Кохан та пісенні збірки І.Гринькевича та літературно-публіцистичні збірки спілки «Нестримна мелодія слова», «Посвіт Огневежі». Варто зауважити, що ця поїздка, як і чимало інших, стала можливою лише завдяки небайдужості і взаємній допомозі віньківчан.      | |
|
| |
