Серед традиційних українських обрядів, котрі вже одійшли в минувшину, осібне місце належить унікальному, як за формою дійств, так і символікою звичаю, що відомий під назвою «Волочити колодку». Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи.
Обряд «Колодки» чи «Колодія» відзначали напередодні Великого посту . Це був власне останній термін, коли ще можна було справляти весілля. Відтак на хлопців, котрі не встигли оженитися, чекала «жіноча кара» — Колодій. Наші предки вважали Колодку символом продовження роду.
У давніші часи цей обряд тривав протягом тижня. Кожен день мав свої «іменні наклички». В понеділок «колодка народилась», у вівторок «хрестилася», середу — «похрестини», в четвер — «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу — «оплакували». Відтак, вважається ,що в «неділю, останній день Масниці, молодь «волочить колодку». Жінки йдуть по домівках і прив’язують дівчатам та хлопцям невелику паличку до ноги, як кару за те, що не взяли шлюб в останній м’ясоїд.
Свято супроводжується обрядами, пов’язаним із проводами зими і зустріччю весни і має характер загального примирення, злагоди та всепрощення. За традицією в цей час влаштовуються народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоб прогнати зиму і розбудити природу від сну. Усі ці дні не роблять значних робіт, а славлять Колодія, Сонце, Весну і Світло.
Свято відлунює звичаєвість доби матріархату, оскільки жінки є головними дійовими особами. Колодія вважали Богом шлюбу, любові, здоров’я і злагоди, тож дійства були пройняті іграми та веселими забавами.
Цей тиждень ще також називали «Бабським тижнем» або попросту «Бабським», а Колодій, відповідно, - «Бабським святом». Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Це – суто українське свято, якому немає аналогів у інших народів, уривок з якого показав працівникам культури Віньковеччини фольклорний колектив «Жіноча доля». Його керівник – зав. бібліотекою с. Ст.Нетечинці С.Лиса, розповіла про історію святкування «Колоди» у своєму рідному селі. Виконані фольклорні матеріали були зібрані членами колективу у старожилів. Музичний супровід - Заслужений працівник культури України І.Гринькевич. Крім такого цікавого фольклорно-етнографічного дійства, «Жіноча доля» виконала інсценівку "Село - війна" та ряд пісень власного написання, залишивши учасникам феєрію позитивних емоцій. |