Любити - з найдальших доріг,
З ім'ям найдорожчих вертатись,
І, стрівши останній поріг,
Життю залишити лиш радість.

Життя Миколи Федунця, відомого подільського поета, минуло не марно. Адже посіяв він у серці чи не кожного зерно любові до рідного краю. Був вірним чоловіком, надійним товаришем, мудрим наставником, та й просто людиною щирою і доброю. Кажуть, що вмирає лише тіло, а душа живе вічно. Душа Миколи Федунця живе ще й у його віршах, у серцях близьких людей, д ... Читати далі »